естафета

естафета
-и, ж.
1) заст. Гінці, звичайно вершники, які, заступаючи один одного, передають термінове повідомлення. || Термінове повідомлення, доставлене в такий спосіб.
2) Вид командних змагань з бігу, плавання і т. ін., у якому члени команди передають на визначених етапах із рук у руки паличку, поки останній не доставить її до фінішу. || Спеціальний предмет, що його передають один одному учасники таких змагань.
3) перен. Традиція, яку приймають від старшого покоління або попередників.
••

Прийня́ти (перейма́ти) естафе́ту чого — продовжити чиї-небудь традиції, починання.


Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем сделать НИР

Смотреть что такое "естафета" в других словарях:


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»